У різний період Чернянська загальноосвітня школа

І-ІІІ ст. виглядала по різному.

Вигляд школи на початку 70-х років

Серед перших учителів школи: Добра О. Ю., Дора М. В., Баник П. М., Баник М. І., Громовчук А. І., Громовчук М. Я., Касинець Й. М., Касинець Г. В., Добоній М. О., Добош Ф. М., Фетько Ю. В.

           Добра О. Ю.                                                    Добра М.В.

Найвідомішими працівниками школи є:

Громовчук Антон Іванович народився в с. Королево над Тисою (колишня назва нинішнього селища Королево Виноградівського району Закарпатської області) 11 травня 1929 року в сім'ї селянина Громовчука Івана Васильовича. Сім'я Громовчуків була багатодітною і надзвичайно працьовитою. У ранньому віці померла дівчинка Магдалина та хлопчик Василько, а четверо ( двоє синів - Іван та Антон, Ольга та Олена) згодом отримали вищу освіту. Антон – педагогічну, Іван – педагогічну, Ольга – технічну, Олена – медичну. Поскільки батько працював, дітей виховувала трудолюбива, любляча мати, яка змогла навчити дітей людяності, працьовитості, поваги до людей.

Початкову освіту Антон Іванович здобув у рідному селі. До першого класу вступив у 1935 році. Учився сумлінно, тему і успіхи були хорошими, Чотирикласну початкову школу закінчив у 1939 році, після чого продовжував навчання в так званій "горожанській" школі. У зв'язку зі зміною влад на Закарпатті, система освіти теж змінювалася. Після закінчення "горожанки" навчається в Ужгородському педагогічному училищі, але згодом, з приходом радянської влади з Україні, в Королеві відкривається загальноосвітня середня школа, в якій і продовжив навчання Антон. Директором школи в Королеві на той час був пан Макаренко.

Закінчивши середню школу, працював учителем початкових класів у сусідньому селі Дубовинка, та у зв'язку з призовом на військову службу в лави Радянської Армії, змушений перервати трудову діяльність. Служив у центрі країни, тодішньому Радянському Союзі, в місті Єфремові в будівельному батальйоні Був долучений до будівництва Внуківського аеродрому. Аж 5 років юності забрала служба в армії, а повернувшись у рідне селище, продовжував трудову діяльність, відділом освіти був призначений учителем початкових класів у сусідньому селі – Черні.

Життя диктувало свої умови: аби закріпити за собою право працювати на освітянській ниві, поступає на філологічний факультет УжДУ – відділ російської мови та літератури, який закінчив, уже будучи одруженим, 1969 року.

Одружився в 1954 році. Його дружиною стала вчителька початкових класів села Ново-Барово Хустського району, жителька с. Черна - Лабатій Марія Яківна. Після одруження сім'я Громовчуків проживає в Черні. Від шлюбу народилося двоє дітей: син Степан та дочка Наталія . Антон Іванович довгий час працював заступником директора школи з навчальної частини, аж до призначення його директором Чернянської восьмирічки. Це тривало з 1955 по 1979 рік. За клопотанням вчителя, уродженця с. Черна Симковича Юрія Васильовича, відкрито середню школу. Директором призначено Антона Івановича. Антон Іванович до роботи ставився надзвичайно відповідально. Він прагнув зміцнити матеріально-технічну базу школи, намагався здійснити будівництво нової, двоповерхової школи зі спортивним залом. Устиг домогтися дозволу на будівництво та оформлення технічної документації на її будівництво. Як громадський активіст, секретар партійного осередку в селі, він мріяв побачити нову будову, та, на жаль, на 61-му році життя обірвалося. Зупинилося і будівництво школи. Жителі Черни усвідомлюють його неабияку роль і часто згадують добрим словом.

Дружина Марія Яківна Живе разом з сім'єю дочки Наталії, педагога за освітою та поруч із сім'єю сина Степана – ветеринарного  лікаря, допомагає виховувати 5-ох внуків: Івана, Василя, Антона, Степана, Наталію та двох правнучок: Галинку та Вероніку.